Я стріла Каїна і Авеля – вві сні.
Вони ще грали в киці-баби на осонні,
Лементували, пізнавали смак борні.
Під перегуд росло каміння – на жертовник.
Ботей пухких овець тік за хитку лозу,
Чорнильних кипарисів ряд, гігантські мушлі.
Скидалася гірська місцевість на Гурзуф.
А я – вагітна – йшла по виноград і груші...
Сховати б Авеля в мережаний рукав
І понести у благодать повз ранні смокви!
Сумирний менший брат за валуном зібгавсь,
А Каїн лоба морщив, поспішав на лови.
І підняла я очі до важких небес.
І не побачила рокованого вбивства…
Невже у тому сновигань єдиний сенс,
Щоб від безсилля сотворяти плач-молитву?
Я знала Каїна: минав піском… убрід…
Він лунко хихотів, не прагнув слави, оргій.
У рань гойднувся в лоні довгожданий плід –
Від рос липневих, під густий чаїний стогін.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В ночных огнях - Hата мне особенно нравятся ети ночные огоньки звезд в небе, и я порою утопаю в их красоте забывая себя и воскресаю там, в обятиях моего верного Друга и мне хочется петь Ему тысячи псалмов,или просто помолчать прижавшись к Его груди, там так уютно и спокойно что хочется остатся навсегда...
Новый год - новая жизнь - Роман РАУД Если Вы хотите пожертвовать средства и поддержать моё служение можете послать перевод на карту сбербанка 4276877026524975
Мы будем рады любой помощи.
С уважением, Роман Рауд